Альфред Бернхард Нобель та його заповіт

Заповіт

Фотокопія заповіту

ЗАПОВІТ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

27 листопада 1895 року в Парижі Альфред Нобель підписав текст заповіту, в якому були наступні рядки :

Я, що підписався нижче, Альфред Бернхард Нобель, після ретельного обдумування, оголошую, що приведений нижче заповіт відносно моєї власності вступає в дію відразу після моєї смерті:

Моїм племінникам, Хьялмару і Людвігу Нобелям, синам мого брата Роберта Нобеля, я заповідаю суму двісті тисяч крон кожному;

Моєму племінникові Эмануэлю Нобелю, торбу триста тисяч, і моїй племінниці Майні Нобель, сто тисяч крон;

Дочкам мого брата Роберта Нобеля, Ингеборге і Тайре, суму сто тисяч крон кожній;

Міс Ольга Боттгер, в сьогодення врямя що проживає з пані Бранд, Париж, Рю Сен Флорентин 10, отримає сто тисяч франків;

Пані Софі Капи фон Капивар, адреса якої відома Англо-австрийскому Банку у Відні, наділяється правом отримувати щорічно 6000 флорінів, який виплачуватимуться їй згаданим Банком, у зв'язку з цим я вніс у вказаний Банк 150 000 флорінів в угорських державних облігаціях;

Пан Аларик Лидбек, що живе в Стокгольмі, Стурегатан 26, отримає сто тисяч крон;

Міс Елізі Антун, що живе нині в Парижі, Рю де Любек 32, наділяється правом отримувати щорічно дві тисячі п'ятсот франків. Крім того, сорок вісім тисяч франків, що належали їй, знаходяться нині в моєму зберіганні, і мають бути відшкодовані;

Пан Альфред Хэммонд, Уотерфорд, Техас, США отримає десять тисяч доларів;

Міс Емі і Мері Винкельманн, Берлін, Потсдамерштрассе 51, отримають п'ятдесят тисяч марок кожна;

Пані Гоші, Франція, Ним, Бульвар дю Віадук 2 біс, отримає сто тисяч франків;

Мої слуги, Серпень Освальд і його дружина Альфонс Турнанд, що працювала в моїй лабораторії в Сан-Ремо, отримають щорічну ренту у розмірі однієї тисячі франків кожен;

Мій колишній слуга, Жозеф Жирардо, Шалон-сюр-Сон, Площа Сен-Лорен 5, отримає щорічну ренту у розмірі п'ятисот франків, мій колишній садівник, Жан Лекоф, отримає щорічну ренту у розмірі трьохсот франків;

Пан Георг Ференбах, Париж, Рю Компень 2, отримуватиме щорічну пенсію у розмірі п'яти тисяч франків з 1 січня 1896 до 1 січня 1899, після чого згадана пенсія буде припинена;

Сума в розмірі двадцять тисяч крон кожному, яка зберігалася мною, є власністю дітей мого брата : Хьялмара, Людвіга, Ингеборги і Тайры, і має бути виплачена ним.

З усім залишеним мною майном, що реалізовується, необхідно поступити таким чином. Мої душоприказники повинні перевести капітал в цінні папери, створивши фонд, доходи від якого виплачуватимуться у вигляді премії тим, хто за попередній рік вніс найбільший вклад в прогрес людства.

тся таким чином: перша частина тому, хто зробить найбільш важливе відкриття або винахід в галузі фізики, друга - тому, хто зробить найбільш важливе відкриття або удосконалення в області хімії, третя - тому, хто зробить найбільш важливе відкриття в області фізіології або медицини, четверта - що створило найбільш значний літературний твір ідеалістичної спрямованості, п'ята - тому, хто внесе вагомий внесок в об'єднання народів, ліквідацію або скорочення чисельності постійний армії або в розвиток мирний ініціатива.

Премії в галузі фізики і хімії повинні присуджуватися Шведською королівською академією наук, по фізіології і медицині - Королівським Каролінським інститутом в Стокгольмі, по літературі - Шведською академією (літератури) в Стокгольмі, премія миру - комітетом з п'яти чоловік, який має бути призначений норвезьким стортингом. Моя неодмінна вимога полягає в тому, щоб при присудженні премії ніякого значення не мала національність претендентів і її отримували самі гідні незалежно від того, скандинави вони або ні.

Нині мій стан включає нерухоме майно в Парижі і в Сан-Ремо, а також цінні папери, розміщені таким чином : у банку the union bank of Scotland Ltd в Глазго і Лондоні, у банках Le Credit Lyonnais, Comptoir National d'Escompte і Alphen Messin & Co в Парижі, у біржового маклера М.

Петера у банку Banque Transatlantique в Парижі, у банках Disconto Gesellschaft і Joseph Goldschmidt & Cie, Berlin; у Російському центральному банку і у Эммануэля Нобеля в Петербурзі; у банку Skandinaviska Kredit Aktiebolaget в Гетеборге і Стокгольмі, а також в моєму сейфі на авеню Малахов в Парижі; крім того, є патенти, і тому подібне, відносно чого усю необхідну інформацію душоприказники знайдуть в моїх паперах і книгах.

З цього числа цей заповіт є таким, що єдиним, що має силу і відміняє усі мої колишні заповідальні розпорядження, якщо такі виявляться після моєї смерті.

Париж, 27 листопада 1895 року

Альфред Бернхард Нобель

Те, що пан Альфред Бернхард Нобель, перебував при повному розумі, добровільно оголосив вищезгаданий заповіт, і що він підписав його в нашій присутності, ми підтверджуємо своїми підписами як свідки:

Сигурд Эренборг

Лейтенант у відставці

Париж, Бульвар Хаусманн 84

Р. В. Стреленерт

Інженер

Тос Норденфельт