57.png





ЕКОНОМІЧНИЙ ОЛІМП: ЛАУРЕАТИ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ З ЕКОНОМІКИ

Відмінності між версіями «Робінсон Джеймс Алан»

Матеріал з Економічний Олімп
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
 
<center>'''[[Simon Johnson]]'''</center>
 
<center>'''[[Simon Johnson]]'''</center>
 
<center>'''(н. 1963)'''</center><br>
 
<center>'''(н. 1963)'''</center><br>
<div align="justify">Доктор філософії, професор Массачусетського технологічного інституту, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона. Науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень, дослідник у Центрі економічної політики та член Міжнародної консультативної ради Центру соціальних та економічних досліджень (CASE), є членом панелі економічних радників Бюджетного управління Конгресу США. Джонсон спеціалізується на прикладних дослідженнях фінансових систем, причин економічних криз, міжнародної економіки та ролі інституцій у довгостроковому економічному розвитку. Також досліджує питання корупції та її впливу на економічний прогрес.
+
<div align="justify">Професор у Школі публічної політики ім. Гаріса Університету Чикаго, член Американської академії мистецтв і наук, член Економетричного товариства. Його наукові праці справили великий вплив на розуміння того, як інституційні чинники формують траєкторію розвитку країн. Предмет досліджень Робінсона зосереджується на регіонах Субсахарської Африки та Латинської Америки, де він не лише вивчає роль державних інститутів у процесі економічного розвитку та стабільності, а й бере активну участь у міжнародній співпраці з університетами Нігерії, Ботсвани, Болівії, Колумбії, Чилі тощо.
Лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року разом з Дароном Аджемоглу та Джеймсом Робінсоном «за дослідження процесів формування інституцій та їхнього впливу на добробут країн». Лауреати провели серію новаторських досліджень у сфері інституціоналізму, які розкрили основні чинники, що впливають на довгостроковий економічний добробут країн. Їхні емпіричні результати підкреслюють ключову роль політичних та економічних інституцій в економічному розвитку на прикладі періоду колонізації. Науковці доводять, що верховенство права, інклюзивні інституції, свободи, формування сильної держави і сильного громадянського суспільства, свобода інновацій – запорука економічного розвитку країни.</div>
+
Лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року разом з Дароном Аджемоглу та Саймоном Джонсоном «за дослідження процесів формування інституцій та їхнього впливу на добробут країн». Лауреати провели серію новаторських досліджень у сфері інституціоналізму, які розкрили основні чинники, що впливають на довгостроковий економічний добробут країн. Їхні емпіричні результати підкреслюють ключову роль політичних та економічних інституцій в економічному розвитку на прикладі періоду колонізації. Науковці доводять, що верховенство права, інклюзивні інституції, свободи, формування сильної держави і сильного громадянського суспільства, свобода інновацій – запорука економічного розвитку країни.</div>
  
 
[[Category: За алфавітом]]
 
[[Category: За алфавітом]]
 
[[Category: За країною]]
 
[[Category: За країною]]
 
[[Category: За роком присудження премії]]
 
[[Category: За роком присудження премії]]

Версія за 09:37, 31 жовтня 2024

Саймон Джонсон
Британсько-американський економіст Саймон Джонсон
Simon Johnson
(н. 1963)

Професор у Школі публічної політики ім. Гаріса Університету Чикаго, член Американської академії мистецтв і наук, член Економетричного товариства. Його наукові праці справили великий вплив на розуміння того, як інституційні чинники формують траєкторію розвитку країн. Предмет досліджень Робінсона зосереджується на регіонах Субсахарської Африки та Латинської Америки, де він не лише вивчає роль державних інститутів у процесі економічного розвитку та стабільності, а й бере активну участь у міжнародній співпраці з університетами Нігерії, Ботсвани, Болівії, Колумбії, Чилі тощо. Лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року разом з Дароном Аджемоглу та Саймоном Джонсоном «за дослідження процесів формування інституцій та їхнього впливу на добробут країн». Лауреати провели серію новаторських досліджень у сфері інституціоналізму, які розкрили основні чинники, що впливають на довгостроковий економічний добробут країн. Їхні емпіричні результати підкреслюють ключову роль політичних та економічних інституцій в економічному розвитку на прикладі періоду колонізації. Науковці доводять, що верховенство права, інклюзивні інституції, свободи, формування сильної держави і сильного громадянського суспільства, свобода інновацій – запорука економічного розвитку країни.