57.png





ЕКОНОМІЧНИЙ ОЛІМП: ЛАУРЕАТИ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ З ЕКОНОМІКИ

Відмінності між версіями «Джонсон Саймон»

Матеріал з Економічний Олімп
Перейти до: навігація, пошук
(Сторінка очищена)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Файл:SimonJohnson.png|слева|150px|Саймон Джонсон]]
 +
<center>'''Британсько-американський економіст Саймон Джонсон'''</center>
 +
<center>'''[[Simon Johnson]]'''</center>
 +
<center>'''(н. 1963)'''</center><br>
 +
<div align="justify">Професор у Школі публічної політики ім. Гаріса Університету Чикаго, член Американської академії мистецтв і наук, член Економетричного товариства. Його наукові праці справили великий вплив на розуміння того, як інституційні чинники формують траєкторію розвитку країн. Предмет досліджень Робінсона зосереджується на регіонах Субсахарської Африки та Латинської Америки, де він не лише вивчає роль державних інститутів у процесі економічного розвитку та стабільності, а й бере активну участь у міжнародній співпраці з університетами Нігерії, Ботсвани, Болівії, Колумбії, Чилі тощо.
 +
Лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року разом з Дароном Аджемоглу та Саймоном Джонсоном «за дослідження процесів формування інституцій та їхнього впливу на добробут країн». Лауреати провели серію новаторських досліджень у сфері інституціоналізму, які розкрили основні чинники, що впливають на довгостроковий економічний добробут країн. Їхні емпіричні результати підкреслюють ключову роль політичних та економічних інституцій в економічному розвитку на прикладі періоду колонізації. Науковці доводять, що верховенство права, інклюзивні інституції, свободи, формування сильної держави і сильного громадянського суспільства, свобода інновацій – запорука економічного розвитку країни.</div>
  
 +
[[Category: За алфавітом]]
 +
[[Category: За країною]]
 +
[[Category: За роком присудження премії]]

Версія за 09:44, 31 жовтня 2024

Саймон Джонсон
Британсько-американський економіст Саймон Джонсон
Simon Johnson
(н. 1963)

Професор у Школі публічної політики ім. Гаріса Університету Чикаго, член Американської академії мистецтв і наук, член Економетричного товариства. Його наукові праці справили великий вплив на розуміння того, як інституційні чинники формують траєкторію розвитку країн. Предмет досліджень Робінсона зосереджується на регіонах Субсахарської Африки та Латинської Америки, де він не лише вивчає роль державних інститутів у процесі економічного розвитку та стабільності, а й бере активну участь у міжнародній співпраці з університетами Нігерії, Ботсвани, Болівії, Колумбії, Чилі тощо. Лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року разом з Дароном Аджемоглу та Саймоном Джонсоном «за дослідження процесів формування інституцій та їхнього впливу на добробут країн». Лауреати провели серію новаторських досліджень у сфері інституціоналізму, які розкрили основні чинники, що впливають на довгостроковий економічний добробут країн. Їхні емпіричні результати підкреслюють ключову роль політичних та економічних інституцій в економічному розвитку на прикладі періоду колонізації. Науковці доводять, що верховенство права, інклюзивні інституції, свободи, формування сильної держави і сильного громадянського суспільства, свобода інновацій – запорука економічного розвитку країни.